#boycottShutterstock

Давайте разом розберемося у тому, що таке стокова фотографія. Ця стаття передусім адресована фотографам, ілюстраторам та відеографам (відеооператорам), як професіоналам, так і аматорам. Вона також може бути корисною та цікавою дизайнерам, WEB-розробникам та моделям.

Мова піде про можливості та користь, що нам дає стокова фотографія. Я спробую доступною мовою пояснити, що таке фотобанки (або як їх ще називають “фотостоки”), як вони працюють, які бувають фотобанки, як з ними співпрацювати, як заробити на своєму хобі або вмінні, що таке ліцензії, релізи та про багато іншого, що так чи інакше пов’язано зі стоковою фотографією.

1. Стокова фотографія українською

Тож почнемо! Що таке стокова фотографія?

Стокова фотографія (від лат. stock – фонд, склад, запас) – це медіа-ринок, що пов’язує тих, кому потрібні Зображення* для різноманітних проєктів, та тих, хто ці Зображення створює. Тобто стокова фотографія поєднує покупців та авторів візуального контенту і є дуже потрібною та зручною ланкою у цій співпраці.

* Під оцим абстрактним “Зображенням” з великої літери я маю на увазі сукупність всіх типів візуального контенту, які фотобанки приймають у свої бази, та, відповідно, пропонують споживачам. Їх досить широкий асортимент і про це ми поговоримо далі.

Інша стаття про фотобанки:

Фотобанки. З чого почати?

2. Фотобанки

Фотобанки – це організації, які утримують базу Зображень та пропонують їх на продаж покупцям. Під продажем треба розуміти надання права на використання Зображень за відповідну плату. У разі продажу Зображення фотобанк перераховує на рахунок автора винагороду, а іншу частину залишає собі в якості прибутку.

В очах користувачів фотобанк виглядає як WEB-сайт з відповідним інтерфейсом, але насправді більшість фотобанків це величезні міжнародні компанії з багатомільйонними прибутками та сотнями тисяч споживачів.

До своїх баз фотобанки приймають безліч різноманітних типів візуального контенту, серед яких: фотографії, векторні ілюстрації, растрові ілюстрації, відеокліпи, ілюстрації створені за допомогою штучного інтелекту, рендери 3D-моделей, 3D-анімації, 3D-моделі в натуральному вигляді, музичні аудіотреки, аудіо ефекти, WEB-шаблони та теми для поширених “конструкторів” сайтів (наприклад, WordPress), шаблони мобільних застосунків, шрифти і навіть візуальні ефекти та відео-заставки (наприклад, до Adobe After Effects). І мабуть це далеко не все. Досить широке поле для діяльності креативних людей, чи не так? А назви “фотобанк” або “стокова фотографія” – це більше історичні назви, ніж відображення реального сучасного вмісту цих понять.

Інша стаття про фотобанки:

Підводні камені та труднощі у роботі з фотобанками

3. Як працюють фотобанки?

Фотобанки, як посередники між споживачами та авторами Зображень, заробляють виключно на продажах цих Зображень, тому зацікавлені у залученні якомога більшої кількості покупців. А для цього важливо постійно збільшувати кількість та розмаїття бази Зображень. Для креативних людей це чудовий спосіб отримати додаткове джерело доходів, витрачаючи мінімум зусиль на супутні дії. Фотобанки беруть на себе всю рутину пошуку покупців, популяризації бази Зображень, організації продажів, спілкування та обслуговування покупців, їх технічної підтримки, отримання платежів, перерахування коштів та докладають зусиль для захисту авторських прав та прав споживачів.

Автору залишається більше часу на створення Зображень і потрібно лише завантажити свій креатив до фотобанку, за потреби оформити та долучити дозволи (релізи) і отримати свої гроші від продажів.

Це не тільки зручно для авторів, це також вигідно покупцям. Якби не було фотобанків, то, наприклад, для отримання однієї фотографії для статті цю фотографію потрібно було б створити власними силами або найняти фотографа. Але це суттєві часові та грошові витрати. Замість цього дизайнер або автор статті заходить на сайт фотобанку, шукає там потрібне фото та купує його за ціною від $1.

То як же працює ця система? Фотобанк залучає до співпраці авторів, укладає з ними авторську угоду, що захищає права обох сторін та по суті є договором, на підставі якого відбувається співпраця. Далі автор на абсолютно вільних за кількістю та часом умовах завантажує до бази фотобанку свої власноруч обрані Зображення. Вони, звичайно, мають відповідати вимогам за якістю та змістом (про це ми поговоримо далі окремо). У свою чергу фотобанк займається пошуком покупців та популяризацією контенту своєї бази. Коли для певного Зображення знаходиться покупець, фотобанк укладає з ним угоду з умовами використання Зображення в межах придбаної ліцензії, захисту авторського права та прав усіх трьох сторін (покупця, автора та фотобанка).

Юридично фотобанк не продає Зображення, він надає споживачу право на використання Зображення у межах придбаної ліцензії. Законним автором та правовласником Зображення залишається його автор, навіть якщо воно було “продане” у фотобанках тисячі разів. З цього випливає можливість продавати зображення безліч разів та одночасно на різних фотобанках, що і робить таку діяльність фінансово більш привабливою.

Дуже часто фотобанки використовують продаж Зображень за підпискою. Підписка – це передплачена послуга, тобто покупець сплачує, наприклад, місячну плату і протягом цього місяця має право завантажувати з фотобанка будь які 25 Зображень на день. За кожний продаж за підпискою фотобанк перераховує авторам проданих зображень фіксований гонорар. Розмір гонорару може залежати від розміру придбаного зображення, а може бути фіксованим, та найчастіше складає від $0.08 до $1. Система продажів за підпискою стимулює ріст продажів, але знижує вартість кожного окремого продажу.

4. Які бувають фотобанки. Мікростоки та макростоки (традиційні фотобанки)

Фотобанки поділяються на два типи: мікропейментові фотобанки (зазвичай їх називають “мікростоки”) та традиційні (або класичні) фотобанки (“макростоки”). У цій статті ми здебільшого говоритимемо про мікростоки, але поговоримо і про класичні фотобанки. Розглянемо відмінності обох типів, що фактично зводяться до різних типів ліцензій, за якими мікростоки та макростоки пропонують свої Зображення на продаж.

Давайте розглянемо ці відмінності на прикладі фотографій. Користувачі макростоків (традиційних фотобанків) прагнуть придбати унікальний продукт та готові витратити на це великі кошти. Вартість однієї фотографії може сягати від декількох десятків до декількох сотень доларів. Але покупців, що готові платити такі кошти, небагато, тому неможливо продавати велику кількість таких фото. У свою чергу на мікростоках споживач може придбати фото вартістю від $1, автор за таких умов отримає винагороду у розмірі 20-60% від цієї суми. Здавалося б, який сенс працювати за копійки, ну або за центи? Справа у тому, що покупців, готових заплатити за фото $1, значно більше, та одна фотографія може бути продана сотні та навіть тисячі разів. Це призводить до зростання прибутку та для багатьох дозволяє заробити більше, ніж у співпраці з класичними фотобанками.

Контент, що представлений у базах мікростоків та класичних фотобанків, відрізняється. Це пов’язано з різницею у потребах аудиторії. Мікростоковий контент більш популярний, яскравий, барвистий, мінімалістичний, його потенційне використання дуже широке. А класичні фотобанки здебільшого наповнені ексклюзивними Зображеннями. Для користувачів макростоків більший інтерес представляють нетипові, екстраординарні, інколи навіть трохи “дивні” Зображення, що не часто зустрінеш, проте вони теж цікаві та потенційно мають більш “глибокий” зміст.

Втім, з часом ринок стокової фотографії настільки трансформувався, що класичні фотобанки запустили продажі Зображень за ліцензією Royalty-free за ціною від $1 (далі детальніше поговоримо про ліцензії), а мікростоки впровадили розширені ліцензії з вартістю одного Зображення за ціною до $100, а інколи навіть більше. Деякі мікростокові фотобанки пропонують навіть можливість продажу прав на Зображення, наприклад Dreamstime.com. Межа між цими типами фотобанків з плином часу поступово зникає, проте вони все ще акцентують увагу на своїй специфіці та апелюють до своєї основної аудиторії. Та конкуренція і бажання захопити більшу частину ринку впливають на зміну правил гри.

5. Ліцензії

Мікростоки продають Зображення за ліцензією “Royalty-free” (RF). Це найпоширеніший вид ліцензування стокових Зображень. Спробуємо розібратися, що це за ліцензія.

Royalty – (англ.) авторська винагорода.
Free – (англ.) вільний, безкоштовний.
“Royalty-free” – без сплати авторської винагороди.

Але “Royalty-free” не означає, що автор залишиться без винагороди в разі продажу свого Зображення. Це означає, що покупець сплачує фотобанку плату за ліцензію на право використання Зображення з умовами, вказаними у ліцензії. У свою чергу фотобанк перераховує автору комісію у вигляді частини від плати покупця.

“Royalty-free” – це тип ліцензування стокових фотографій, що передбачає необмежене використання Зображень у певних засобах інформації, визначених ліцензійними умовами. Необмежене використання означає відсутність обмежень на тривалість та географію використання. Але цей тип ліцензії обмежує тиражі друкованої продукції та має ряд інших обмежень, що детально визначені ліцензійною угодою кожного фотобанку, та можуть дещо відрізнятися.

Більшість мікростоків пропонують два варіанти “Royalty-free”-ліцензій: стандартну та розширену. Розширена ліцензія “Extended Royalty-free” розширює межі на використання Зображень. Наприклад, стандартна ліцензія може обмежувати тираж листівок з використанням Зображення до 250 тис. екземплярів, а розширена дозволяє друкувати необмежену кількість. Або, наприклад, стандартна ліцензія забороняє друк зображень на одязі, забороняє використання при оформленні інтер’єрів публічних місць, а розширена дозволяє це.

Звичайно, через розширені можливості вартість розширеної ліцензії значно вища за вартість стандартної. Авторська винагорода за розширеною ліцензією може бути вищою у сотні разів! Наприклад, при продажі одного й того ж Зображення у одному й тому самому фотобанку за підпискою автор може отримати $0,16 (а буває і менше, на жаль), а за розширеною ліцензією – $35 (а трапляються випадки і по $100). Різниця колосальна! Шкода, що “розширенки” трапляються не так часто, як продажі за підпискою.

Окремо фотобанки пропонують ще один вид ліцензії – “Editorial” (переклад з англ. – редакторський, редакційний). Цей тип ліцензування призначений для редакційного некомерційного використання та відноситься лише до фотографій, відео та ілюстрацій. Основне призначення цих Зображень – новинні статті. На відміну від комерційних Зображень, тут не потрібні дозволи людей, що зображені на них, та немає потреби прибирати логотипи. Навпаки, логотипи можуть стати основним змістом Зображення. Наприклад, для ілюстрування статті про новини, пов’язані з Google, чудово підійде фото екрану ноутбука, на якому відображена пошукова сторінка Google, або фото смартфону з лого Google на екрані.

Ще трохи цікавого про ліцензію “Editorial”. Міжнародне законодавство захищає авторське право настільки добре, що у фотобанків існує величезний перелік будівель, споруд, місць, назв, предметів, явищ, торгових марок, Зображення яких заборонено використовувати з комерційною метою і дозволено лише з редакційною. Яскравим прикладом таких обмежень є усім відома Ейфелева вежа. Її парадокс полягає у тому, що на стоки у комерційні колекції без проблем приймуть будь які її денні Зображення, проте, якщо ви забажаєте завантажити на стоки нічні її Зображення, фотобанки у вас вимагатимуть дозвіл власника. Цікаво? Справа у тому, що нічна ілюмінація, якою струнка красуня осяює вечірній Париж, запатентована та захищена авторським і майновим законодавством. Навряд чи ви зможете отримати дозвіл на комерційне використання нічних фото Ейфелевої вежі, але все ж таки зможете завантажити свої фото на стоки з приміткою “Editorial” і їх залюбки приймуть!
Більшість фотобанків забороняють будь яке втручання у зміст редакційних фотографій, окрім обрізки, зміни розміру та незначної корекції кольору та світла. Вони аргументують таку вимогу прагненням збереження достеменності подій, зображених на “новинних” фотографіях.

Наступний тип ліцензій пов’язаний з традиційними фотобанками. Макростоки здебільшого продають Зображення за ліцензією “Rights-managed” (RM). За цією ліцензією Зображення продаються ексклюзивно у кожному фотобанку, тобто Зображення та всю серію, створену разом з нею у ідентичних умовах, не можна завантажувати для продажу у різні фотобанки. Особливість “Rights-managed”-ліцензії полягає у тому, що Зображення використовується користувачами послідовно обмежений час. Тому покупець впевнений, що у той час, коли він використовує придбане Зображення, ніхто з його конкурентів не може його купити та використовувати у власних цілях. Також покупець перед придбанням Зображення по RM-ліцензії має можливість впевнитися у тому, що це Зображення ще ніким не використовувалось, оскільки ведеться історія з деталями використання кожного Зображення. Вартість ліцензії розраховується в залежності від розміру Зображення, області, тривалості та географії використання і складає від декількох десятків до сотень доларів. RM-ліцензія також дозволяє ексклюзивно купувати майнове право на Зображення. Тут слід зазначити, що авторство відповідно до міжнародного законодавства неможливо придбати або продати. Тобто, навіть у разі продажу майнового права на своє Зображення, автор все одно залишається автором, але втрачає право на подальше комерційне використання свого твору.

6. Реліз моделі (Model Release)

Якщо на фото зображено людину, особу якої легко можна встановити, то для того, щоб фотобанк прийняв це фото у базу, автор має отримати у цієї людини (моделі) письмовий дозвіл на використання цієї фотографії. Такий дозвіл має назву Model Release (Реліз моделі, Дозвіл моделі). Більшість фотобанків пропонують своїм авторам власні бланки дозволів, але для зручності можна використовувати універсальні шаблони або спеціалізовані мобільні застосунки. Реліз необхідно отримати у моделі один раз і можна завантажувати на стоки фотографії з її зображенням, прикріплюючи до них цей реліз. Рекомендую не використовувати паперові релізи, враховуючи їх незручність, а користуватися мобільними застосунками. Я використовую Easy Release, він не безкоштовний, але його дозволи визнаються більшістю, якщо не всіма фотобанками, він зручний і тому вартий витрачених коштів.

Дозвіл також може знадобитися у випадку використання фото з зображенням впізнаваної частини тіла. Це може бути, наприклад, рука з оригінальним татуюванням або шрамом, або будь-які інші частини тіла, що теоретично можуть бути опізнані їх власником.

Для автопортретів також необхідно власноруч заповнити Реліз моделі.

7. Реліз власника (Property Release)

Якщо на фото зображено впізнавану власність (дім, офіс, майстерня, незвичний унікальний автомобіль або результат чиєїсь творчості у вигляді картини, скульптури тощо), то для прийняття цього фото до бази фотобанку знадобиться письмовий дозвіл власника майна на використання цього фото. Такий дозвіл зветься Property Release (Дозвіл власника). Подібно до Релізу моделі бланк Дозволу власника можна завантажити з сайтів фотобанків, використати універсальний бланк чи заповнити його за допомогою мобільних застосунків (Easy Release також підійде).

Також Property Release знадобиться ілюстраторам, хто малює ілюстрації з фотографій, навіть якщо вони створили ці фотографії власноруч.

Цікавий момент: у розділі про Реліз моделі я згадував тату. Колись фотобанки вимагали від фотографів додатково до Релізу моделі ще й Реліз автора тату, якщо модель мала впізнаване на фото тату. Не маю інформації, як справи з цими вимогами зараз, але є люди, що мають безліч тату від різних майстрів і зібрати від кожного дозволи може бути досить складно. Наприклад, якщо якесь із татуювань було зроблене в іншій країні. Власного досвіду завантаження до стоків фото моделей з тату я не маю, але неодноразово звертав увагу на такі фото на сторінках фотобінків і не бачив прикріплених Дозволів власника, тільки Дозвіл моделі, тому роблю висновок, що ця вимога не актуальна.

8. Перелік популярних фотобанків

Існує безліч фотобанків. Постійно відкриваються нові сміливі амбіційні проєкти та припиняють свою роботу ті, що не витримали конкуренції. Але існує “кістяк”, що працює у цьому бізнесі вже багато років, надійно закріпився на ринку та може запропонувати як авторам, так і покупцям досить вигідні умови у поєднанні зі зручним та якісним сервісом. Завдяки своїй надійності та популярності вони мають у своєму арсеналі безліч Зображень, сотні мільйонів. З ними співпрацюють сотні тисяч авторів та ще більше покупців. Вони продають сотні тисяч Зображень щодня.

Саме з цих “монстрів” я раджу починати знайомство зі стоками. Тільки тут можна відчути смак стокової фотографії та продати свої перші Зображення дуже швидко, можливо навіть у перші дні після завантаження та схвалення. Співпраця з ними дозволить швидше призвичаїтися до нового середовища, зрозуміти, як що працює, та побачити, що продається, а що ні.

Тож, найяскравіші представники фотобанків:

1. Stock.adobe.com
2. Depositphotos.com
3. Dreamstime.com
4. 123RF.com
5. Shutterstock.com
6. Pond5.com
7. Bigstockphoto.com

Серед традиційних фотобанків найбільш популярні:

1. Gettyimages.com
2. Alamy.com

9. Як почати співпрацю з фотобанками

Співпраця з фотобанками є доволі легкою. Для цього необхідно зареєструватися на сайті обраного фотобанку, завантажити бажані Зображення, дочекатися їх перевірки та спостерігати за продажами. На деяких фотобанках після або під час реєстрації потрібно пройти додаткову верифікацію у вигляді підтвердження особи, для цього потрібно завантажити фото або скан офіційного посвідчення особи (зазвичай паспорт або водійське посвідчення). Також окремі фотобанки запитують декілька Зображень для умовного іспиту, де вони перевіряють, чи відповідають Зображення нового автора їхнім стандартам та потребам. Цей іспит для більшості авторів буде легким завданням, але для підбору іспитових Зображень потрібно підійти ретельно: добра технічна якість та відносний комерційний потенціал – це важлива запорука успішного іспиту.

Важливо, не чекаючи продажів, продовжувати створювати нові Зображення та завантажувати їх у фотобанки, створювати нові та завантажувати знову і знову. Аналізуйте продажі, звертайте увагу, що продається, що ні. Намагайтеся при створенні нових Зображень брати цей аналіз до уваги. На початковому етапі потрібно набратися терпіння та віри, бо продажі не обов’язково почнуться одразу. Треба налаштуватися на продуктивну роботу, вкладати зусилля у постійне поповнення свого портфоліо та приділяти багато уваги змісту та якості Зображень. Ніхто не може гарантувати на стоках легкої прогулянки, тому, якщо є мета отримувати від стокової фотографії відчутний прибуток, потрібно продовжувати наполегливо створювати та завантажувати нові й нові Зображення.

Співпрацювати можна і треба з багатьма фотобанками одночасно. Ліцензії та умови стоків дозволяють одні й ті ж Зображення продавати на різних платформах одночасно. Робити цього не можна тільки за умови ексклюзивної співпраці з одним із фотобанків.

10. Ексклюзивність

Деякі стоки пропонують авторам ексклюзивну співпрацю. Що це означає? Ексклюзивний автор співпрацює тільки з одним фотобанком, він не має права завантажувати свої Зображення до інших стоків. Така співпраця дозволяє фотобанку отримати унікальний контент та більш впевнено контурувати з іншими стоками. Погодьтеся, важко вмовити покупця придбати фото червоного яблука на білому фоні саме у цьому фотобанку, якщо інші 5-10-20 фотобанків продають те ж фото та постійно пропонують різні акції зі знижками. Але коли це фото гарантовано знаходиться у базі лише одного фотобанку, то легше запросити до нього покупців та можна навіть дещо піднімати ціну, акцентуючи увагу на унікальності цього фото. Для заохочення переходу на ексклюзивність стоки пропонують ексклюзивним авторам суттєво підвищені розміри авторської винагороди. Також пошукові алгоритми стоків штучно підіймають у результатах пошуку ексклюзивний контент. Це свого роду монополізація. Проте знайти інше фото іншого яблука можна і в інших фотобанках, тому всі фотобанки мріють зробити ексклюзивними найкращих авторів, щоб гарантувати собі ексклюзивність не пересічного, а найкращого контенту. Для цього інколи укладаються персональні угоди на особливих умовах, але це вже зовсім інша історія.

Найбільш популярний сток серед ексклюзивних авторів – Istockphoto.com. Досить активно займається ексклюзивністю також Dreamstime.com. Він пропонує цікаву можливість – ексклюзивні фото для неексклюзивних авторів. У цьому випадку автор не має права завантажувати на інші стоки лише ексклюзивні Зображення та Зображення, створені разом з ними в одній серії, тобто візуально подібні. Це чудова можливість “скуштувати” ексклюзивність.

11. Як отримати кошти, зароблені від продажу зображень

Авторську винагороду фотобанки перераховують спочатку на внутрішній рахунок автора. Потім, або на вимогу автора, або автоматично при накопиченні певної порогової суми, стоки перераховують кошти на особистий рахунок в одній з електронних платіжних систем PayPal, Skrill чи Payoneer, або виписують на ім’я автора банківський чек та відправляють його поштою (таке досі існує).

12. Де використовуються стокові фото та інші зображення

Сфера застосування стокових Зображень величезна, вони можуть бути використані у багатьох різноманітних проєктах, деякі з них здаються очевидними, а деякі можуть здивувати:

• реклама (в інтернеті, друкована, вулична (на рекламних щитах, сітілайтах, банерах))
• WEB-сайти (оформлення сайтів, ілюстрації до статей)
• журнали та книжки (обкладинки, ілюстрації, реклама)
• пакування/етикетки до товарів
• брошури
• мультимедіа презентації
• відеотрансляції
• бізнес-бланки
• візитівки
• оформлення офісів, торгових приміщень
• оформлення громадських місць та місць відпочинку
• стокові відео використовуються навіть у повнометражних фільмах, не кажучи вже про рекламні ролики

13. Висновки (Післямова)

Дуже сподіваюся, що зміг відповісти на всі, або хоча би більшість ваших запитань про стокову фотографію. Інформації багато та вся вона пройшла крізь мій власний багаторічний досвід співпраці з фотобанками.

Вже багато років вважаю цю діяльність не лише захопливою та вигідною, а й дуже корисною для розвитку економіки України. Уявіть лише, кожен український стокер створює цифровий контент, використовуючи мінімальний обсяг ресурсів, продає його по всьому світові та заводить валюту у вигляді своєї авторської винагороди до економіки України, витрачаючи її вже тут. Це один із найефективніших способів використання креативності українців задля нашого спільного добробуту та процвітання!

Слава Україні! Слава українським захисникам! Героям Слава!